Книгу мама мне читает,
Уложив в кровать.
Эта Книга не простая-
Книга-благодать!
-Перед сном тебе, сыночек,
Хочет Бог сказать,
Что с тобой и этой ночью
Будет пребывать.
Слово Божие послушай:
Автор - Дух Святой
Нежно вложит в твои уши
Сказ небесный Свой.
... Очень-очень интересно
Всё, что слышу я.
Иисус –Господь Чудесный:
Любит Он меня!
Сети Пётр извлекает-
И - велик улов,
Шторм на озере стихает
После Божьих слов!
Вот идут к Иисусу дети -
Их Он видеть рад!
Знает Он на всей планете
Жизнь всех ребят!
Сон крадётся, как воришка,
И уносит слух:
Голос мамы тише-тише.
Скоро я засну.
И сквозь сон пролепетал я:
-Завтра, мама, вновь
Прочитай, как только встану,
Книгу про любовь.
Надо мной склонилась мама,
Улыбнулась мне:
-Божия любовь, мой мальчик,
С нами и во сне!
Анна Лукс,
Ванкувер, США
С Господом 25 лет. Пишу стихи и прозу. Имею 30 (книг) христианских изданий СТИХОВ И ПРОЗЫ . Люблю Спасителя. Ожидаю пришествия. Моя Жизнь - Христос, и смерть желаю встретить как преобретение. Да утвердит и укрепит меня мой Бог!!
сообщение: В издательстве "Миссия спасения" вышли мои книги -христиаская проза. Можно их посмотреть по этому адресу: https://spasenie.org/catalog Благословений всем!!! Вышли новые книги в Канаде. Можно заказать по почте : altaspera@gmail.com
Прочитано 5760 раз. Голосов 5. Средняя оценка: 4.8
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
