Жил храбрый охотник — храбрей его нет!
Задумал охотник искать львиный след.
И лишь осветило лучами росу,
Уж ищет охотник след львиный в лесу.
А где-то под вечер, устало присев,
Увидел, как просекой шёл дровосек.
Окликнул: «Не видел ли ты львиный след?
На поиск его вышел в лес я чуть свет».
В ответ донеслось: «След не нужен, поверь.
Тебе я готов указать, где сам зверь!»
Но храбрый охотник, поправив пращу,
Промолвил: «Не льва, а лишь след я ищу!»
Жил храбрый охотник — храбрей его нет!
Решил тот охотник найти львиный след…
Вот так и болтун (коль язык без костей),
Лишь прав на словах — вовсе он не хвастун!
А дела коснись, удивить им людей,
Причину найдёт. Ведь на то и… болтун!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
